Прогулянка по китайському ринку. ФОТОрепортаж

Ринок ми знайшли випадково в невеликому китайському містечку увей провінції Ганьсу.

Прог уліваясь повз шикарних магазинів, згорнули в підворіття і поринули в царство насичених запахів і звуків. Перше що вразило - відкритість і позитивність людей. При бачачи двох досить великих фотокамер, народ активно посміхався.

Друге - цілковита (на наш погляд) антисанітарія. Але при цьому, мух і смороду немає.

Сам ринок складається з двох довгих коридорів. В одному продають м'ясо і тут же його готують, в іншому продають спеції і зелень.

Коридор «Кулінарія»:

Китайські чоловіки більш стримані в емоціях. Тут немає хапань за руку, як на типових східних базарах.

Всі займаються своєю справою. Це соя, тофу (дофу).

Продають мішками.

Локшина для місцевих жителів - як для російських картопля. На смак вся однакова, але за формою вона вся різна.

Смак створюється приправами і методом приготування.

Проводять локшину на місці. З плоского листа тесту, машинкою нарізаються смужки. Товщину і «кучерявості» можна регулювати. Робиться моментально.

Китайці мастаки на вигадку. На всьому ринку є безліч машинок для нарізки локшини, але я не побачив схожих. Всі різні.

Крім локшини, є вермішель і макарони. Можна купити шматок тіста і самому нарізати там, де сподобається.

Бобові.

Крупи.

Контроль і облік.

Соусів там неміряно. У наших магазинів немає і 10% від кількості соусів, що є на маленькому ринку в повідомЕ.

Так само є все для чайної церемонії. Тирса, сучки дерев, сухе листя. Всі ці інгредієнти додаються в напій. Сам напій - дивний. Я не любитель чаю, але народ хвалить.

А ось риби виявилося зовсім мало. В основному, кальмари і «філе дивною риби» На весь ринок, всього один лоток.

Весь хліб в Китаї солодкий. Хліб - це делікатес. Прикупити «Бродінской черняшечкі» не вийде. Зате можна купити багато солодкої борошняної фігні в клярі.

Здивувало те, що китайці весь час щось пишуть на великих смартфонах. Смарфони є у всіх. Пишуть і старі і молоді.