10 порад книголюбам
Книжка тренує мозок та виховує особистість.
1. Не читайте більше 2 книжок одночасно. Виключенням може стати хіба що професія рецензента чи книжкового критика (але й тоді намагайтесь не змішувати докупи літературу античності, кіберпанк, бізнес-літературу та “нову прозу” – бо не лише напої погано поєднуються і чинять непоправний збиток для мозку: в книжок із різних жанрів, епох та тематик теж є подібна руйнівна властивість).
2. Занотовуйте те, що вас вразило. Людська пам’ять – штука не дуже надійна; до того ж, вам за якихось років 10-15 доведеться відповідати своїм дітям на питання “Тату-мамо, а що ви читали?” – і тоді poker-face вас не врятує точно (і навіть не думайте відповісти своїм майбутнім дітям, що ви не цікавились книжками: ви що, хочете щоб вони виросли неуками і говорили “азірівкою”?!)
3. Не відволікайтесь під час читання. Так-так, ми живемо в часи снек-культури, коли навіть роботу та перегляд нової серії “Mad Men” можна поєднувати, паралельно відповідаючи на смс-ки від знайомої та занотовуючи список справ; але заради усього святого, не чиніть так із книжками: книжка навіть на айпаді вимагає від вас всієї уваги – це не бургер в “Макдональдсі”. До того ж, читання літератури – це час, присвячений самому собі, а не своєму смартфону, телевізору чи 10 справам, які до цього моменту “терпіли” і ще “потреплять”, поки ви півгодинки почитаєте.
4. Не бійтесь покидати нецікаві книги. Життя взагалі часто підкидає “розкручених” авторів чи книжки, про які “всі говорять”. Якщо у вас не лежить душа до “50 відтінків сірого” або історії про Джульєтту від Саші Грей – мабуть, не варто силувати себе. Почитайте краще щось про те, як побороти прокрастинацію або зверніться до класики, яка не старішає з часом.
5. Обговорюйте прочитане з іншими. Звісно, якщо ви читаєте трактати з квантової фізики, вам буде трохи складно; а так ви практично завжди відшукаєте когось із спільними інтересами та досвідом щойного прочитання цієї ж книжки. Обговорення часто допомагає помітити ті деталі, на які ви спершу й уваги не звернули.
6. Застосовуйте ідеї з прочитаного на практиці. Виключенням може стати хіба що “Дрімаючий демон Декстера” та “Задуха”; решта книжок як правило надихають на щось конструктивне. Та й загалом ця порада радше стосується бізнес-літератури, в якій часом трапляються доволі цікаві ідеї щодо створення нових проектів та бізнесів, в яких ще поки немає конкурентів.
7. Створіть корпоративну бібліотеку. Навіть якщо ви не працюєте у великій компанії чи агенції, а у вас лише троє співробітників, котрі працюють над стартапом, – спільна поличка з книгами стане не лише першою “цеглинкою” у створенні “бази знань”, але й іще одним джерелом спільних інтересів та цікавих розмов між вами та вашими колегами.
8. Спробуйте буккроссинг. Хоча б як джерело нових знайомств. Останні півроку-рік ця тема в Україні дещо “зайшла в глухий кут” – а між тим, це хороший спосіб не лише відкрити для себе нових авторів та нові книги, але й отримати несподівані цікаві знайомства.
9. Читайте різну літературу. Особисто мене завжди дивували люди, котрі із легким снобізмом кажуть, що “не читають художню писанину” або “не цікавляться діловою літературою”, хоча книги при цьому читають. Стати фахівцем в своїй галузі – це дуже добре; от тільки чому під час прослуховування подкастів за участю цих людей чи перегляду відео з їхніх виступів “вухо ріже” кострубате та лексично збіднене мовлення, часті повтори та брак нормальних слів, а не “пташиних” англіцизмів. Якщо ви хочете перестати “комітити та шерити інсайти”, відкладіть убік чергову бізнес-книгу – і почитайте Достоєвського хоча б.
10. І остання порада в цьому списку (хоч і не остання за значимістю): більше часу читайте іноземними мовами. Читайте англійською, спробуйте опанувати німецьку, познайомтесь із польською та іспанською, долучіться до літературних скарбів Франції – саме цими мовами написано чимало шедеврів світової класики та сучасної прози. Яким би якісним не був переклад та лінгвістична адаптація – вони практично ніколи не йдуть у порівняння із оригіналом.
Джерело: socportal.info
