Як навчити дитину програвати
Адже всім хочеться виховати переможців. Лідерські якості – це, звісно, добре, але і добрим лідером не стати без уміння гідно програвати.
Як переконати дитину, що програвати – не ганебно? Як навчити не тримати зла на переможця? Чим мотивувати на самовдосконалення після поразки?
Навчіть вигравати в себе самого. Зробити, як інші – добре, зробити краще за інших – чудово, а зробити так, як сам від себе не чекав – оце дає справжню насолоду. Спробуйте пояснити дитині, що найкращим конкурентом є ти вчорашній.
Дитина і сама осягне це, коли врешті зуміє зробити те, чого раніше не вміла. Навіть саме слово «перемога» означає «пере-могти», тобто вийти за межі можливого, за рамки того, що міг раніше.
Акцентуйте на насолоді від процесу. Гарна гра вартує більше, ніж легка перемога. Чи то у спорті, чи то в інтелектуальних іграх, чи у стосунках – всюди треба лишатися чесним і отримувати задоволення від того, що відбувається тут і зараз.
Хіба так уже важливо, хто першим доплив до берега, якщо плавати – це чиста насолода? І яка різниця, хто виграв у математичній вікторині, якщо це було весело і цікаво? А перемога – це лише додатковий бонус.
Дозволяйте програвати. Часто ми піддаємося дітям, коли граємося з ними. Звісно, можна наблизитися до рівня дитини, але виключно для того, аби їй було цікаво змагатися з вами. Якщо час від часу малюк програватиме у вас, це лише додасть йому впевненості, що нічого страшного в поразці немає – за нею ідуть нові перемоги.
Навчіть вітати переможця. Поговоріть з дитиною про те, що переможець заслуговує на повагу і захоплення, і на нього не варто ображатися чи сердитися.
Хваліть за досягнення. Дитині вкрай важливо чути заохочення від вас – незалежно від результатів, які вона показує. Ну не виграв у шкільному конкурсі новорічної листівки – але як гарно навчився робити ялинкові прикраси із блискіток!
Хваліть дитину за найменші досягнення, тоді вона не буде залежати від результатів змагань, які можуть бути і необ’єктивними, і навіть нечесними.
Нормально сприймайте негативні емоції від поразки. Є діти, які, попри все, дуже болісно сприймають поразку. Це нормально, дайте малюкові висловити свої емоції. Якщо негативні враження дуже сильні, запропонуйте дитині покричати на все горло, побити подушку, тощо.
Обговорюйте поразку. Не варто втішати малюка «та нічого страшного», «та не переживай». Якщо дитина засмучена, то перемога була для неї справді важливою. Краще поговоріть, чому, на думку малюка, він програв, які уроки з поразки можна винести, що зробити, аби наступного разу показати кращий результат. Налаштуйте дитину на конструктив.
Наголошуйте на отриманому досвіді. Поясніть дитині, що будь-який досвід сам по собі дуже цінний – неважливо, якими є його наслідки. У змаганні дитина вчиться багатьох речей – витримки, сили волі, толерантності, а також відточує свої вміння, отримує досвід, як діяти у стресових ситуаціях.
Бажання будь-що отримати перемогу створює додаткове навантаження на і без того незрілу дитячу психіку. Одне із першочергових завдань дорослих – пояснити дитині, що конкуренція конкуренцією, а вдосконалення своїх умінь, розвиток своїх талантів залежить від себе самого, від власного прагнення стати кращим, ніж був, навчитися того, чого ще вчора не вмів. Якщо дитина осягне це, вона радітиме від досягнень, а поразки сприйматиме як привід для самовдосконалення.
Джерело: obolok.com.ua
