Поляки експлуатують українців
Польський експерт проаналізував ринок праці в Польщі та місце українців на ньому.
«Чорна книга» патології польської роботи
Мабуть, «українських гастарбайтерів» в Польщі, близько 800 тис. «Мабуть», тому що в статистиці соціального страхування значиться лише 177 тисяч. осіб. Це означає, що всі інші або перебувають у Польщі як туристи, або (що більш ймовірно) працюють "по сірому".
Відтінки сірого різні. Частина працює в умовах великої соціальної злагоди. Існує навіть думка, що заробітчани зі Сходу дозволяють трохи "згладити" незграбність польського ринку праці. Наприклад, в ситуації, коли школа або дитячий садок закривається рівно о 18, а батьки ні за що в світі не можуть вийти з роботи в цей час (Польща віддавна належить до країн, в яких працюють більше всього).
Реальна проблема починається коли "сірий ринок" переходить в "чорний" – до того ж дуже смердючий. Останнім часом кілька таких випадків описали в "Офіційному віснику Юридичної особи". Вони показали справжні приклади договорів, що укладаються польськими роботодавцями з працівниками зі сходу, які просто патологічні.
Як виглядають договори на роботу для українців?
Наприклад, договір, який може бути розірваний працівником з тримісячним строком розірвання. За його невиконання працівнику загрожує штраф у розмірі 1 тис. злотих (близько 7 000 грн) на день. Одночасно роботодавець може розірвати договір день у день без попереднього повідомлення. Або пункт, що якщо співробітник не попередить власника про відсутність на роботі, принаймні, за два дні наперед, йому загрожує штраф у розмірі 100 злотих.
Такі рішення, немов живцем вирвані з часів дікенського раннього капіталізму і абсолютно не можуть мати місця в Європейському Союзі в кінці другої декади XXI століття!
На жаль, такі випадки є, і (знову на жаль) не так вже сильно й дивують. Тут накладаються дві проблеми. Перша - патологічне оточення польського ринку праці, яке супроводжує нас протягом майже трьох десятиліть. Мова йде про реальність, у якій, чим нижче людина на соціальних сходах, тим частіше захист, що випливає з трудового кодексу є фікцією. До цього додається менталітет роботодавців, які довгі роки були переконанні, що "створюють" робочі місця і за це суспільство має бути їм безмежно вдячне, а не жалітись на якість цих робочих місць.
Друге питання - це відносно нове явище великої хвилі трудової міграції до Польщі. Роботодавці вже давно зрозуміли, що відкриття дверей для українців лежить в їх інтересах. Це означає, що чим більше робочих рук тим більше тиск на уповільнення зростання заробітної плати, що останнім часом спостерігається у Польщі (підвищення мінімальної заробітної плати, ефект 500+).
Відомо також, що аргументи лобі роботодавців вже потрапили на благодатний ґрунт нинішніх польських урядових еліт. Віце-прем'єр Моравіцький говорив про це кілька разів. Представників з середовища трудящих (профспілки) до таких рішень, як правило, не допускають.
Всі патології польського ринку праці
Потенційно це дуже небезпечна ситуація. Все більш широке і нічим незахищене відкриття дверей для працівників зі сходу буде народжувати нові патології і скочування вниз стандартів роботи в Польщі (не хочеш працювати на таких умовах? У мене тут на твоє місце п'ять дешевих українців!!!). Неминуче прийде антагонізм між співробітниками "тутешніми" і "прибульцями". Всі прибутки за це отримає бізнес. Громадська думка буде ритуально обурюватися ксенофобством, не помічаючи реальних (економічних) коренів цих проблем.
З точки зору загального блага набагато розумніше було б відчиняти двері трохи повільніше. А між тим, зробити акцент на подальшому зміцненню польського працівника (який на тлі працівника західноєвропейського все ще сильно експлуатований). Також слід створювати нові механізми для створення робочої солідарності (розширення профспілок чи рад робітничих і серед мігрантів). Якщо ми цього не зробимо то "чорна книга" польської роботи буде далі набухати
Джерело: http://i-vin.info
