Влада не знає, що робити з Донбасом
Відсутність стратегії відсічі Росії й невизначеність дедалі більше демотивують народ і знекровлюють Україну. Мінськ завис. Але наш президент наполягає, що альтернативи йому немає.
Війна щодня забирає життя військових і цивільних. А українська влада не пропонує розв'язку, — каже політолог 39-річний Михайло Басараб.
Події довкола торговельної блокади Донбасу засвідчили — у президента України немає стратегії щодо окупованих територій, вважає експерт:
— Представники української влади намагаються подати проблему блокади окупованих територій винятково в економічному контексті. Говорять про енергетичну залежність від вугілля, яке постачають звідти. Доводять необхідність підтримувати торговельні стосунки з маріонетковими режимами Кремля — ЛНР і ДНР. Але показувати блокувальників як тих, хто підриває економічну стабільність України, дуже недалекоглядно. Їхні дії стосуються не так торгівлі, як невизначеності у питаннях наших взаємин з окупованими територіями. Відсутня чітка позиція керівництва держави щодо них.
Збереження нинішньої ситуації створює передумови для повернення окупованих територій на основі Мінських домовленостей. Тобто на вигідних Кремлю умовах.
У цьому є економічний інтерес влади. Бажання зберегти активи Ріната Ахметова. Від цього виграє не тільки він, а й керівники держави.
Крім того, Порошенко йшов на вибори з обіцянкою встановити мир на Донбасі. Мінські домовленості вважає варіантом врегулювання ситуації. Президента більше цікавить формальна сторона, ніж наслідки цього злочинного рішення.
Існують три основні підходи до розв'язання конфлікту на Донбасі. Перший — відновлення українського суверенітету в силовий спосіб. На сьогодні це неможливо — через внутрішні й зовнішні обставини.
Другий варіант — збереження статус-кво, маскування війни. На це спрямовані дії української влади. Це нібито не війна, коли втрати одиничні, не масові. Ми сподіваємося, що Росія зламається під західними санкціями, і все одразу налагодиться. У таких умовах ніколи не зможемо розвивати нашу державу.
Третій варіант — керуватися міжнародно-правовими актами. Називати речі своїми іменами. Якщо територія частини Донецької й Луганської областей внаслідок збройної агресії РФ окупована, ми повинні визнати це. Тоді все, що відбувається там, ляже на плечі Москви. Доти, доки Україна силою буде спроможна відновити кордон. Саме цей варіант пропонують ініціатори блокади торгівлі з окупованим Донбасом.
Джерело: https://gazeta.ua
