Ось такі правила на польсько-українському кордоні
Європа ж - не в візових центрах, а в головах. Правда - далеко не у всіх. І для того, щоб Європа зайшла в якомога більше голів, одного безвіза мало. Потрібно з головами ч то щось робити.
Сестра з чоловіком вирішила з'їздити до Кракова на автомобілі. Коротко про проходження кордону з Польщею: кілометрові черги, що складаються з тих, хто стоїть уздовж своєї смуги і тих, хто їде з іншого боку відбійника - по зустрічній. За якої, в свою чергу, з польської сторони до нас заїжджають автомобілі.
Ті, хто дотримується правил дорожнього руху - стоять годинами і чекають своєї черги, після чого їх розгортають і відправляють в кінець альтернативної черзі, що стоїть на зустрічній смузі. При цьому існує третя неявна смуга, по якій то в одну то в іншу сторону проносяться автомобілі.
В Укр АІНУ - ті, хто пройшов кордон з польської сторони, з України - ті, хто Козирна проїжджає за бабки в кашкет перевіряючому. Коротше - стандартна для нашої країни логіка: чесний - стій як лох. Хочеш як все - їдь по зустрічній і порушуй. Хочеш по-швидкому - їдь по узбіччю і готуй бабло за прискорення. У цьому - вся суть нашої реальності, яка всіма своїми принципами змушує тебе порушувати.
При цьому - жодного вказівника, жодної інструкції або роз'яснення - нихера цього немає. Не дай бог ти не місцевий і не в курсі всіх цих волч'іх законів - ти потрапив. Прикордонники абсолютно нічого не вирішують. У той час як машини "обраного" бидла пропускають без черги, всі інші стоять у кілометрових чергах без будь-якого просвітку. На питання чому без черги, відповідають: "Ми Нічого сделать не можемо смороду Самі їдуть ... хочете - віклікайте поліцію." Але все мовчки стоять і пропускають мудаків без черги, такий ось у нас народ.
Сама межа - це не межа двох європейських держав, це межа Індії і Пакистану. Хіба що церемонії зміни варти з задиранням ніг вище голови у місцевих прикордонників немає. А так - всі інші ритуали дотримані: купа човників, просячи в машину тітки з баулами, собаки, нетрі посеред куп сміття.
На самому кордоні - папірці з 90-х, біганина між будками, якісь дурні правила, похмурі люди в віконцях. І польські прикордонники, які влаштовують собі перерви коли захочуть, накопичують у відстійнику по 100 машин. А на виїзді з польської сторони вздовж узбіч стоять наші люди з пляшками горілки і пачками сигарет в руках, намагаючись їх продати тим, хто прорвався. Ось так ми заходимо в Європу.
Джерело: http://uainfo.org
